Новий закон про освіту дуже реформаторський і вносить в український освітній простір європейські елементи.

Про це заявила народний депутат фракції «Народний фронт» Ірина Єфремова в ефірі харківському телеканалу.

Вона нагадала, що по суті освітня реформа розпочалася ще три роки тому за часів Уряду Арсенія Яценюка. Протягом цього часу експерти, громадські діячи, освітяни, парламентарії вели діалог, якою має бути філософія змін в освіті, оскільки в Україні діяв закон, прийнятий ще Верховною Радою УРСР.

«Ми хотіли, аби дитина зі школи вийшла не тільки навчена предмету, а ще й адаптована до життя», - наголосила Ірина Єфремова.

Дванадцятирічну освіту, яку передбачає новий закон, депутат назвала нормальною європейською практикою. «Одинадцять класів залишилося лише в Білорусі та в Росії. В інших країнах світу є дванадцять (Бельгія, Болгарія, Естонія), дванадцять з половиною (на Кіпрі), тринадцять років навчання (Чехія, Данія, Німеччина), є навіть чотирнадцять (Ірландія та Ісландія). Тому дванадцять років – це нормальна європейська практика», - зазначила Ірина Єфремова та додала, що в законі також передбачено розширення прав вчителів.

Коментуючи статтю про мови нацменшин, яка викликала бурхливі дискусії не лише в залі, але й у європейських партнерів, Ірина Єфремова наголосила, що така норма закладена для того, аби діти могли після школи здавати зовнішнє незалежне оцінювання та вступати до вищих навчальних закладів. «Це робиться для того, аби дитина була адаптована до ЗНО і навчання у вищих навчальних закладах», - підкреслила представник «Народного фронту».

За її словами, батьки дітей – представники нацменшин за бажанням зможуть обрати іншу форму для вивчення рідної мови. «Рівень захисту прав нацменшин у новому законі набагато вищий, ніж рівень захисту прав українців, наприклад, в Угорщині чи Румунії. Ми не порушували ратифікованих нами міжнародних договорів, діяли в рамках Конституції», - резюмувала Ірина Єфремова.