Матеріали 2-го засідання ВР «НФ»

Під час 2-го засідання Військової ради партії «Народний фронт» обговорювалися питання концепції реформування сектора оборони нашої держави.

Зокрема, були розглянуті проблеми забезпечення національної безпеки і оборони України в контексті нинішньої агресії Росії проти нашої країни. У зв'язку з чим йшлося про три основних моменти:

- Комплексність загроз, які виникають для країни, що вимагає тісної взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади при їх нейтралізації;

- Різноманітність задіяних ресурсів агресора і його тісна взаємодія з місцевими бандформуваннями, що вимагає чіткої узгодженості дій від збройних формувань, спецслужб і розвідувального співтовариства України при відбитті агресії;

- Неспівставність військових потенціалів країни-агресора та нашої держави, що вимагає від України «асиметрічних» відповідей, перш за все у вигляді «мілітарізації» країни та створення системи Територіальної оборони.

Ці фактори повинні лягти в основу навіть не реформування, а повного переформатування і створення оновленої системи національної безпеки і оборони нашої держави.

Головні напрямки реформи:

1. Створення єдиного координуючого органу у сфері національної безпеки і оборони.

(Згідно з українським законодавством, таким органом на даний момент є РНБО, однак аналіз діяльності даного органу переконує в необхідності його повного переформатування і надання йому більш масштабних повноважень).

Варто враховувати, що в умовах нових загроз для України віддзеркалення агресії вимагає повної напруги зусиль у всіляких сферах життєдіяльності держави. Таким чином, РНБО, очолюване Президентом України – Верховним Головнокомандувачем, має отримати повноваження в сфері координації дій не тільки збройних формувань, але і при залученні зовнішньополітичних, економічних, інформаційних ресурсів держави у взаємодії з Кабінетом міністрів України.

У мирний час РНБО має нести відповідальність за комплексне реформування всього сектору безпеки України, процеси реформування збройних формувань і спецслужб держави мають бути об'єднані за цілями і задумом. Також РНБО має координувати дії центральних і місцевих органів виконавчої влади у сфері мобілізаційної підготовки населення та у сфері народного господарства, забезпечення територіальної оборони, проведення заходів у сфері інформаційного протистояння.

В умовах воєнного та надзвичайного стану при РНБО має створюватися єдиний координуючий та командний центр (ставка), який керуватиме усіма заходами із залученням збройних формувань і спецслужб держави, а також проведенням мобілізаційних заходів та залученням структур Територіальної оборони.

Таки чином, в складі РНБО мають бути два компоненти – вказаний «командний», та «аналітичний» (який має проводити аналітичну роботу в сфері національної безпеки та оборони, та випрацьовувати рекомендації та рішення зі стратегічних питань).

2. Кардинальне реформування сектора оборони держави.

Сфера оборони матиме наступний вигляд:

- Збройні Сили України (150 тис. чоловік професійних військових та 500 тис. чоловік підготовленого резерву у складі Територіальної оборони - ТО);

При цьому практично повністю професійними мають бути окремі роди військ (наприклад, Сили спеціальних операцій) та види Збройних Сил (ВМС, Повітряні сили), які оснащені високотехнологічними зразками озброєнь, що потребують вузькопрофільних фахівців. У цих видах ЗС резервісти з ТО мають виконувати небойові функції – наприклад, охорона аеродромів у воєнний час.

Основна частина резервістів має проходити службу в резерві у механізованих частинах  Сухопутних військ. При цьому у кожній області має дислокуватися щонайменше одна механізована частина з приданими підрозділами. За рахунок резервістів ТО кожна бригада в разі потреби доукомплектовується за штатами воєнного часу, та на її базі розгортається ще одна механізована бригада.

- Національна гвардія України (у складі МВС). У центральних регіонах України виконує функцію правоохоронних органів, у прикордонних регіонах, окрім цього, зорієнтована на пошук та нейтралізацію диверсійно-розвідувальних груп противника, а також підготовку власних диверсійних груп для дій в прикордонних районах. Також у прикордонних районах на кордоні з РФ та Придінстров’ї підрозділи Національної гвардії працюють у взаємодії з Держприкордонслужбою, виконуючи функцію підрозділів з прикриття кордону.

- Держприкордонслужба (у складі МВС). Переходить на комбінований варіант охорони кордону. На ділянках кордону з Росією – у форматі військової охорони та оборони, на інших ділянках кордону – у форматі моніторинга за європейськими принципами.

- Територіальна оборона (ТО). Матиме два компоненти – резерв для частин Збройних Сил у регіоні (в районі, області), та для частин Національної гвардії.

Система ТО полягатиме у підготовці населення до дій у надзвичаний та воєнний час, а також у створенні резерву для ЗСУ та НГУ. Ця система складатиметься з трьох рівнів.

Перший рівень – для громадян віком від 14 до 16 років. Зокрема, у навчальних закладах необхідно ввести обов'язковий курс початкової військової підготовки та цивільної оборони, починаючи зі старших класів загальноосвітніх шкіл.

Другий рівень – від 16 до 19 років. Він полягає в наданні поглиблених знань з військової справи та навичок у володінні системами озброєнь, з використанням бази Товариства сприяння обороні України (ТСОУ) – стрілецьких тирів, автошкіл, аероклубів та ін.

Третій рівень – від 19 до 45 років. Починається з визначення резервістом, де він проходитиме службу у резерві – у складі частин ЗСУ чи НГУ. Далі резервіст проходитиме базовий курс за своєю військово-обліковою спеціальністю на базі конкретної військової частини, а надалі – регулярні збори. 

На регіональному рівні командувачем регіональними структурами Територіальної оборони призначається військовий комісар, що в цілому вимагає повного переформатування системи військкоматів. Військовий комісар міста (району, області) автоматично є заступником глави органу місцевої виконавчої влади міста (району, області), що дозволяє здійснювати діяльність структур Територіальної оборони у тісній взаємодії з місцевою владою.

Реформування всіх збройних формувань і спецслужб держави має будуватися на таких основних принципах:

а) глобальна підготовка держави до відбиття агресії. Збройні формування країни в мирний час є «школою підготовки» максимальної кількості мобілізаційних ресурсів;

б) переоснащення збройних формувань держави сучасним озброєнням. Формування та фінансування державного оборонного замовлення, що включає проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт зі створення нових видів озброєння та військової техніки (ОВТ). Створення резерву ОВТ для оснащення частин і підрозділів, розгорнутих при проведенні мобілізаційних заходів. Формування окремих напрямків у розвитку ОВТ - створення «зброї стримування» (враховуючи регіональні умови, а саме, високу щільність населення в регіоні, потужну інфраструктуру і промисловий потенціал, це можуть бути оперативно-тактичні ракетні комплекси з дальністю дії до 500 км і бомбардувальна авіація, оснащена високоточними зразками озброєнь);

в) створення ефективної системи логістики, орієнтованої на забезпечення ресурсами різних збройних формувань в ході бойових дій. Системи забезпечення в різних «силових» міністерствах і відомствах повинні мати єдину базу даних і механізми визначення потреб підрозділів різних збройних формувань, з можливістю «підстраховки» в бойових умовах (тобто в разі потреби, наприклад, Міноборони повинне мати можливість забезпечити ресурсами підрозділи Національної гвардії, які діють спільно з підрозділами ЗС України, і навпаки).

г) глобальна боротьба з корупцією, проведення «кадрових чисток» і створення мотивації військової служби. Жорстке відсіювання кадрів, непридатних для військової служби за морально-психологічними і фізичними якостями. Різке підвищення рівня забезпечення та ефективне вирішення соціальних проблем військовослужбовців та членів їх сімей. Створення «військової еліти» в державі.

д) розвиток розвідувального співтовариства держави і ресурсів для проведення спеціальних операцій. Створення Сил спеціальних операцій, відновлення потенціалу радіотехнічної розвідки, створення системи космічної розвідки.

е) створення в рамках реформування спецслужб інструментів інформаційної війни, дії яких координуються єдиним центром.

3. Забезпечення взаємодії в секторі безпеки держави.

На прикладі нинішньої агресії Росії ми переконалися, що в умовах нових викликів та загроз для їх нейтралізації необхідно розглядати питання одночасного комплексного залучення всіх збройних формувань держави, що гостро ставить проблему їх взаємопов'язаного реформування та забезпечення тісної взаємодії під час застосування для відбиття агресії.

У мирний час відпрацювання взаємодії повинно бути обов'язковою складовою підготовки підрозділів Збройних сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держслужби з надзвичайних ситуацій, СБУ, СЗР, Головного управління розвідки МО, Територіальної оборони. У програму підготовки курсантів військових вузів і навчальних підрозділів повинно обов'язково входити вивчення тактики дій, структури та озброєння, організація управління в «суміжних» збройних формуваннях.