Ухвалення пакета урядових антикорупційних законопроектів – це черговий крок у проведенні реформ в Україні. Закони матимуть позитивні наслідки як для бізнес-середовища, простих громадян, так і для державного апарату. На цьому наголосив Міністр юстиції України, кандидат у народні депутати від Політичної партії «Народний фронт» Павло Петренко на брифінгу в Будинку Уряду 15 жовтня 2014 року.

Міністр підкреслив, що зазначені урядові ініціативи спрямовані на боротьбу з корупцією, очищення органів влади та спрощення публічних сервісів, і вони потребують відповідних імплементаційних дій і рішень Уряду.

Фактично, в Україні запроваджується ряд важливих новацій, які Уряд буде запроваджувати покроково: «Ці новації підуть на користь як бізнесу, так і простим громадянам, і державному апарату, який проходить процес люстрації», - зазначив Павло Петренко.

Він наголосив, що однією з новацій антикорупційного законодавчого пакета є публічний доступ до всіх майнових реєстрів, які ведуться Міністерством юстиції. Павло Петренко зазначив, що Міністерство уже розпочало процедуру підготовки відповідних електронних реєстрів для того, щоб зробити їх публічними.

За його словами, вільний доступ до майнових реєстрів дасть громадянам можливість у рамках масштабної люстраційної перевірки державного апарату проводити перевірку стилю життя чиновників: «Якщо державний службовець у своїй декларації вказав, що він живе в однокімнатній квартирі, й у нього дохід 30 тис. грн. на рік, а насправді він живе у п’ятисотметровому будинку, то це може бути зафіксовано, і можна буде з’ясувати, зайшовши в публічний реєстр, хто є власником цього будинку, і тоді поставити питання цьому службовцю: на яких підставах він користується цим житлом. Якщо безоплатно - тоді це отримання незаконної вигоди, будучи на державній службі, якщо оплатно - то державний службовець повинен підтвердити звідки у нього є такі доходи, щоб утримувати цей будинок і орендувати його».

Друга новація, яку запропонував Уряд і Парламент її підтримав, стосується розкриття інформації про кінцевих власників компаній. Міністр нагадав, що досі доступу до реєстрів та інформації про власника того чи іншого нерухомого майна у журналістів і пересічних громадян не було: «Це створювало корупційні ризики, перешкоди щодо перевірки стилю життя чиновника, та навіть певні обмеження для бізнес-середовища, бо доступ до інформації про власність і нерухомість дає можливість оперативно укладати угоди, шукати покупця чи продавця того чи іншого майна».

Міністр юстиції підкреслив, що в Україні зараз відбуваються паралельно декілька серйозних реформ – це і люстраційна процедура, яка 16 жовтня набирає чинності, і пакет антикорупційних законів, які дають додаткові інструменти контролю стилю життя чиновника, їх доходів і видатків, встановлює інститут електронного декларування цих доходів і витрат, а доступ до цього реєстру матимуть усі бажаючі.

Також, за словами Павла Петренка, позитивним є прийняття Парламентом закону про прокуратуру. «Експерти Ради Європи, починаючи з 1996 року, в усіх своїх висновках вказували на те, що прокуратура радянського зразка є тим гальмом, яке не дає можливості реформувати всю правоохоронну систему, і тим інститутом, який не виконує функції представництва держави в кримінальному процесі в суді. Функція загального нагляду була однією із найбільш ганебних функцій цього державного органу, коли через загальний нагляд здійснювався тиск на бізнес чи на державні органи», - заявив Міністр юстиції.

Він наголосив, що запроваджені реформи – «іспит» для всіх державних органів, Уряду, правоохоронних органів. «Тому нам дуже потрібна підтримка громадськості, активна позиція журналістів, щоб ми ці закони імплементували, щоб вони запрацювали, щоб створити реальний громадський контроль за боротьбою із корупцією, за проходженням люстрації державного апарату, і за очищенням влади від тих проявів, які ми мали в останні роки».

Але прийняття законів, за словами Міністра, - це відправна точка для подальших реформ. «Наявність серйозного антикорупційного законодавства, процес люстрації вимагають від Уряду і нового Парламенту прийняття відповідних рішень. Зокрема, йдеться про необхідність прийняття нового закону про державну службу, розроблення чітких і прозорих механізмів оплати праці державних службовців», -  підкреслив Міністр.

Заступник голови правління центру політико-правових реформ Роман Куйбіда у свою чергу зауважив, що антикорупційний пакет законодавства та закон про прокуратуру – це продовження системних реформ державного апарату. «Початок закладено ще законом про відновлення довіри до судової влади, закон про очищення влади є продовженням, а пакет антикорупційного законодавства став ще одним етапом. Але для того, щоб заново почала працювати держава, потрібно не тільки її очистити, але встановити нові правила», - зазначив експерт. 

За його словами, знаковим і прогресивним є прийняття закону про прокуратуру, а далі першочерговою має бути судова реформа. Він нагадав, що Уряд напрацював відповідний законопроект, обговорення якого відбулося 13 жовтня на виїзному засіданні Уряду у Верховному Суді України.

Член Парламенту Грузії, колишній заступник Міністра юстиції Грузії Георгій Вашадзе під час прес-конференції зазначив, що процес реформ в Україні став безповоротним.

«Реформи проводяться виходячи з чотирьох принципів: дерегуляції, деконцентрації, децентралізації та дебюрократизації. Головне, що ці реформи міняють і систему, і логіку сервісів, і логіку бюрократії, а також міняють психологію службовців: бо головне не закон, а громадянин», - зазначив експерт.