Шановні новообрані народні депутати та гості Верховної Ради України!

Відповідно до статті 16 Регламенту Верховної Ради України, її Голова на першому пленарному засіданні Верховної Ради має представити новобраному парламенту результати законодавчої роботи попереднього скликання. Кожному з вас надані інформаційно-аналітичні матеріали щодо основних напрямків законодавчої роботи парламенту сьомого скликання. Я, зі свого боку, хочу підвести підсумок під роботою того парламенту, який сьогодні відійшов в історичне минуле.

Верховна Рада сьомого скликання стала третім в український історії парламентом, який передчасно завершив свою роботу через одностайну підтримку суспільством рішення про дострокові вибори.

Парламент сьомого скликання складався з діаметральних протиріч: з одного боку, у 2012-2013 роках він був складовою частиною режиму Януковича, його підтримкою та опорою, з іншого боку - тут змогла викристалізуватись потужна європейська опозиція, яку Майдан уповноважив повернути країну на шлях розвитку та перетворень, на шлях верховенства права, на шлях до демократичної Європи.

Фактично, це було два різні парламенти - Верховна Рада до Майдану та після Майдану. Ганебна підтримка диктаторських законів Януковича стала апогеєм рішень першого етапу діяльності парламенту. Домайданівський парламент разом з Януковичем і Ко, з усією вертикаллю його виконавчої влади штовхав країну у безодню. Україна з кожним днем дедалі більше ставала схожою на авторитарну країну, де панує тотальне беззаконня, зневага до людського життя та безправ‘я. Ресурси розкрадені, бюджет «освоєний» кланами, кредити виведені до офшорів, а стратегічні підприємства незаконно привласнені або доведені до банкрутства.

Прагнучи до необмеженої влади, Янукович у своїх «законодавчих» пропозиціях вийшов далеко за межі навіть тієї редакції Конституції, яку, порушуючи присягу, запопадливо відновили для нього судді Конституційного Суду України. Йшов наступ на демократичні засади організації влади у державі. Пропрезидентська парламентська більшість, забувши про свої конституційні обов'язки, за помахом однієї руки «здавала» парламентські повноваження президенту, чим сприяла узурпації ним влади. Дійшло до того, що навіть проект бюджету країни мав формуватися тільки на підставі щорічних послань Януковича. При цьому роль Верховної Ради, як вищого законодавчого органу країни, авторитет парламентських комітетів як важливої ланки законотворчого процесу були зведені до нуля.

Новий етап в історії Верховної Ради України сьомого скликання розпочався з перемоги Революції Гідності з кінця лютого поточного року. Загроза шокуючої своєю підступністю агресії Росії проти нашої держави перекреслила мирне життя України та українців, а отже змінила й саму сутність та політичне обличчя Верховної Ради.  Після втечі Януковича та руйнації старої піраміди влади парламент залишився єдиним легітимним органом центральної влади в країні.

Верховна Рада у надскладній політико-правовій та соціально-економічній ситуації спромоглася взяти на себе усю відповідальність за стан справ у державі, сформувала нову парламентську більшість, новий Уряд та прийняла вкрай необхідні законодавчі акти, забезпечивши життєдіяльність країни, загальнонаціональний спротив підступній військовій агресії Російської Федерації проти України.  Саме парламент гарантував стабільний перехід влади в країні та проведення демократичних виборів Президента України, визнаних цивілізованим світом.

У ситуації фактично неприхованої війни, розв’язаної регулярними військами Російської Федерації, парламент прийняв рішення про безперервність своєї роботи, аби забезпечити здатність миттєвої законодавчої реакції на розвиток подій та загальної ситуації  в країні. В Україні була відновлена боєздатна армія, створено Національну гвардію, добровольчі батальйони спецпризначення МВС, які зупинили ворога, звільнивши частину нашої землі, окупованої російсько-терористичними військами. Наша величезна подяка захисникам України та, в першу чергу, добровольцям, які, не чекаючи призову, стали в проломі за нашу країну. Вічна пам‘ять героям, які віддали життя за свободу, територіальну цілісність та єдність нашої держави!

Можна стверджувати, що працюючи в епіцентрі карколомних політичних процесів, постмайданівський парламент спромігся продемонструвати стабільну та результативну роботу. У порівнянні з попередніми сесіями Верховна Рада працювала на порядок результативніше. 

Отже, незважаючи на короткий період часу, Верховна Рада сьомого скликання увійде в історію як парламент доби великих викликів та перетворень в українській державності. 

Серед найважливіших рішень переформатованого парламенту - відновлення дії положень Конституції України, які були незаконно скасовані під тиском Януковича. Рішення парламенту про відновлення дії Конституції було прийнято на вимогу українського народу конституційною більшістю у306 голосів, що забезпечило повернення до парламентсько-президентської форми правління. Разом з відновленням Конституції України були скасовані диктаторські закони, сфальшовані на вимогу режиму Януковича.

У надзвичайно стислий для історії час український народ позбавився від сповзаючої у стан диктатури влади і, завдяки Революції Гідності, виборов право на вільний демократичний розвиток та гарантував прискорення на шляху європейської інтеграції.

У цілому за два роки своєї каденції Верховною Радою України розглянуто 1 915 проектів законів, з яких 371 - було прийнято в цілому як закони.

Серед значної кількості ухвалених законів та інших законодавчих актів під час останніх двох сесій хотілося б виокремити особливо знакові.

Зокрема, це пакет законопроектів, прийнятих у зв’язку з необхідністю захисту держави від російського вторгнення. Насамперед, парламент оперативно вніс зміни до Державного бюджету на поточний рік, значно збільшивши фінансування на оборону держави, ухвалив пакет законів, що забезпечували роботу правоохоронних органів та Збройних сил України. Зокрема, ухвалено Закон України «Про Національну гвардію України», а також низку законів, які врегулювали питання соціального захисту учасників АТО та їх сімей.

До не менш важливого законодавчого доробку Верховної Ради слід віднести ухвалені закони щодо виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, щодо реформування державної антикорупційної політики, реформи вищої освіти тощо.

Окремо відзначу прийняті парламентом закони України, що регулюють державну соціальну політику, зокрема щодо захисту прав інвалідів, статусу ветеранів війни тощо.

Також був прийнятий пакет антикризових законів, що дозволили Уряду не допустити дефолту в Україні. Був ухвалений закон щодо здійснення державних закупівель, а також закони, які забезпечують перехід України до європейських стандартів.

Протягом четвертої сесії Верховна Рада України також прийняла низку законів, які врегульовують відносини у сфері господарської діяльності.  Зокрема, це закони щодо сприяння діяльності суб’єктів господарювання, скорочення кількості дозвільних документів та вдосконалення процедури їх видачі, а також обмеження втручання в діяльність суб’єктів господарювання тощо.

Протягом 10 років українська громадськість вимагала прийняття резонансного Закону «Про суспільне телебачення і радіомовлення», який нарешті було схвалено у квітні поточного року, що відкриває нові можливості до демократизації українського суспільства.

Парламент сьомого скликання також прийняв закони про амністію політв’язнів та про відновлення прав кримськотатарського народу, законодавчо забезпечив роботу Кабінету Міністрів в умовах відновлення дії Конституції.

Слід особливо згадати ухвалений пакет законів, що забезпечують боротьбу з корупцією, а також закони України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» та «Про очищення влади», що визначають процес люстрації чиновників, працівників силових структур, які сприяли узурпації влади, підриву основ національної безпеки і оборони України або порушенню прав і свобод людини. Нарешті парламент сьомого скликання ухвалив європейський закон про прокуратуру, прийняття якого було зобов’язанням України перед Радою Європи з 1995 року.

Стратегічним та вирішальним для країни стала синхронна з Європейським Парламентом ратифікація Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом 16 вересня 2014 року. Це справжній прорив у нашому житті і водночас колосальна відповідальність для нового уряду і парламенту, які зобов‘язані наповнити реальним змістом процес європейської інтеграції України. Наша держава повинна стати рівною серед вільних демократичних країн Європи, щоб разом розвиватись в спільному європейському домі.

Шановні народні депутати!

Проведені 26 жовтня 2014 року вибори до Верховної Ради надали карт-бланш на реформування, модернізацію та демократичний розвиток України патріотичним, проєвропейським політичним силам. Впевнений, уроки цих виборів визначатимуть спрямованість і зміст діяльності новообраного парламенту.

Разом з тим, на превеликий жаль, парламентські вибори у порівнянні з останніми президентськими не стали кроком вперед. Знову з‘явились спроби фальшування результатів виборів та підкупу виборців. Напередодні виборів парламент вніс зміни до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення виборчих прав громадян, тому вкрай важливо, щоб ті, хто спробував незаконно впливати на волевиявлення наших громадян, понесли заслужене покарання. Пріоритетним та невідкладним для нової Верховної Ради стає питання прийняття нового виборчого законодавства, позбавленого рудиментів старої кланово-кримінальної системи.

Верховна Рада України восьмого скликання має стати важливим вододілом між пострадянським минулим та європейським майбутнім. Вона має бути гідною наших громадян, які заплатили своїм життям за свободу, демократію та територіальну цілісність нашої країни. Новий парламент повинен забезпечити необхідні соціально-економічні зміни в країні, створення її потужного військового потенціалу, забезпечити умови для звільнення захоплених територій.

У найкоротший термін повинен бути сформований новий професійний Уряд, здатний працювати в надзвичайно складних умовах в країні, проти якої ведеться війна.

У роботі новообраного парламенту мають зникнути назавжди такі явища, як голосування за інших народних депутатів, або нестримний популізм у словах і діях. У минуле має відійти факультативне відвідування сесійної зали, яка подеколи нагадувала напівпорожній кінозал. З десятої години ранку до шостої вечора у сесійному залі повинний бути аншлаг кожного пленарного дня. Народ обрав кожного з нас, щоб ми наполегливо працювали в ім‘я Великої України. Це треба доводити щодня своєю роботою в Раді.

Загалом революційна доцільність у законотворчості має також залишитися в минулому. Зрозуміло, що практика ухвалення окремих законопроектів за основу і в цілому, хоча й була виправдана гостротою небезпечних для країни викликів та необхідністю швидкого реагування на ситуацію, однак вона не спроможна в принципі забезпечити належну якість законів. Тому новообраний парламент має задіяти у повній мірі регламент і законодавчі процедури, покликані забезпечити належне прийняття якісних законів, яких вимагає суспільство. Це - обов’язкова умова на шляху просування України до дійсно правової держави.

Вже від перших рішень новообраного парламенту буде залежати якість всього законодавчого процесу. Перш за все, йдеться про виважений і збалансований підхід до організації роботи Верховної Ради України - визначення переліку комітетів і сфери їх діяльності, формування порядку денного тощо.

Сьогодні перед парламентом постає надзвичайно відповідальна місія, сповнена не тільки обнадійливістю, але й надзвичайною відповідальністю за країну.  Ми можемо вписати в історію української законотворчості якісно нову, наповнену змістом сторінку, ставши відповідальним парламентом, який забезпечить захист країни та народу, перетворивши Україну на сильну європейську державу.

Будьмо гідними волі та довіри Українського народу.  Нехай Бог береже Україну!

Слава Україні!