Процес декомунізації, який наразі відбувається в Україні, – це не просто перейменування населених пунктів, це відновлення історичної пам’яті та автентичності, це битва за національні цінності.

Про це заявила народний депутат фракції «Народний фронт», член Комітету ВР з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Олена Бойко.

Вона повідомила, що Верховна Рада України вже ухвалила дві постанови, якими перейменувала дві третини із запланованих населених пунктів, міст та районів (загалом близько 1 000 перейменувань, - ред.), попереду – ще третина перейменувань.

За її словами, 12 травня парламент перейменував 380 населених пунктів, районів і міст, а залишилися ті перейменування, які є проблемними і щодо яких ведеться неконструктивний діалог.

«Ми дуже серйозну роботу зробили: перейменували міста, села і селища АР Крим. Це для нас є принциповим, це територія України, і ми визнаємо це нашим правом і обов’язком виконувати законодавство. Єдине, що постанова по АР Крим набере чинності лише тоді, коли окупація Криму припиниться і це буде вільна територія», - наголосила народний депутат.

Олена Бойко також повідомила, що зокрема було перейменовано і понад 70 населених пунктів у Донецькій та Луганській областях, в тому числі на окупованих територіях.

У той же час вона зауважила, що такі дискусійні питання, як перейменування міст Дніпропетровськ та Кіровоград, будуть розглядатися в окремих постановах на наступних пленарних засіданнях.

Член профільного комітету при цьому наголосила, що усі перейменування, які були здійснені до сих пір, не були конфліктними та не викликали суттєвих заперечень у місцевих громад. Оскільки перед цим, згідно із законом про декомунізацію, у населених пунктах були проведені громадські слухання та обговорення.

«Якщо ми сумнівалися у своїй думці або у позиції Інституту національної пам’яті, яка, наприклад, відрізнялася від громадської думки, тоді комітет писав листи до органів місцевого самоврядування і всі питання були узгодженні», - наголосила Бойко.

Вона також нагадала, що у законодавстві чітко визначено, що процес перейменування передбачає проведення саме громадських слухань, а не «якихось незрозумілих опитувань від громадських організацій чи аналітичних центрів».

«Легітимність громадських слухань та опитувань має бути документально підтверджена. Комітет повинен розуміти, що він приймає рішення, дійсно враховуючи думку населення, а не думку народного депутата, який вбачає правильність такого рішення. Я не думаю, що амбіції окремих народних депутатів повинні завадити відновленню історичної справедливості. Бо для нас декомунізація – це не просто перейменування, це відновлення історичної пам’яті, відновлення автентичності», - наголосила парламентар.

За словами Олени Бойко, профільний комітет ретельно вивчає кожне питання з перейменування, намагається максимально враховувати думку місцевого населення та понижувати напругу у суспільстві щодо цих питань. Оскільки, на її думку, зараз в Україні, по суті, відбувається «битва за національні цінності».

Представник фракції «Народний фронт» також подякувала Інституту національної пам’яті та особисто її директору Володимиру В`ятровичу за його патріотичну позицію та важливу роботу, зокрема підготовку закону про декомунізацію.

«Те, що зараз відбуваються інформаційні напади на Інститут національної пам’яті, свідчить про те, що ми йдемо у правильному напрямку і боремося за національні цінності», - резюмувала Олена Бойко.