Енергетична стратегія України до 2035 року повинна дати відповіді на важливі питання: яке бачення розвитку ядерної енергетики, енергетичних ринків в плані приватизації енергопідприємств, та яким чином Україна зберігатиме енергонезалежність у складній геополітичній ситуації.

Про це заявила представник фракції «Народний фронт», член Комітету ВР з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки Наталія Кацер-Бучковська, коментуючи проект оновленої Енергетичної стратегії України до 2035 року, презентованої під час засідання комітету у середу.

Вона зазначила, що, незважаючи на те, що Міністерство енергетики та вугільної промисловості України розробляє цю Стратегію протягом останніх півроку, вона досі потребує доопрацювання.

«У першу чергу, в Стратегії повинно бути бачення розвитку енергетики України після 2020, 2035 року. А саме - в Стратегії немає бачення розвитку атомної генерації. В Україні атомні станції генерують близько 60% електроенергії. Тому потрібно розуміти: ми розвиваємо галузь, кілька енергоблоків будуть виведені з експлуатації, ми збільшуємо їхнє виробництво, ми добудовуємо енергоблоки чи ні? Цього не було зазначено в Стратегії і, фактично, це є одним з найважливіших питань», - наголосила народний депутат.

Більше того, за її словами, у Стратегії відсутня концепція розвитку енергетичних ринків, зокрема: яка власність буде у основних стратегічних енергогенеруючих підприємств; чи відбуватиметься приватизація; чи залишаться ці підприємства в державній власності? «А оскільки головною метою Стратегії було залучення інвестицій, це є основне і найважливіше питання для інвестора, тобто - можливість залучення інвестицій, конкуренція на ринку, розвиток ринків тощо», - підкреслила Наталія Кацер-Бучковська.

Так само, на думку народного депутата, в Стратегії не висвітлено питання енергетичної безпеки, взаємодії з основними енергетичними міжнародними організаціями, а також «яким чином Україна буде зберігати свою енергонезалежність у даній складній геополітичній ситуації». «Також це взаємодія з Центром енергетичної безпеки НАТО, Енергетичним секретаріатом, Європейською Комісією. Яким чином будуть розвиватися ці ринки?», - зауважила Кацер-Бучковська.

Ще одне важливе питання, на думку представника фракції «Народний фронт», - це транзит газу через територію нашої держави.

«Україна повинна розуміти, що не лише від нашого бажання залежить розвиток енергетичних ринків, але і від геополітичної ситуації. Якщо ми говоримо про транзит, то що буде з державою після 2019 року, якщо буде укладений договір на транзит. І другий сценарій: якщо не буде укладений договір на транзит газу з Російської Федерації і РФ, попри весь супротив, все ж таки реалізує проект Nord Stream II (газогон в обхід України. - Ред.)?», - наголосила вона.

Як зауважила Наталія Кацер-Бучковська, українська держава обов’язково повинна мати ці два базових сценарії: оптимістичний та песимістичний, щоб розуміти, яким чином використовувати газотранспортну систему України після 2019 року.

«Ці важливі питання дають відповідь на бачення розвитку держави, гарантування енергетичної безпеки, забезпечення громадян енергоресурсами. І в цьому документі має бути передбачено кілька варіантів цих відповідей. Цього немає. Як зазначили більшість експертів, Стратегія носить декларативний характер, передбачені якісь загальні пункти на кшталт «ми будемо збільшувати видобуток газу за рахунок збільшення видобутку газу». Тобто, не вистачає візіонерського бачення, не вистачає розуміння, яким чином буде розвиватися держава, які базові сценарії розвитку економіки і, відповідно, енергетики», - резюмувала народний депутат.