Лілія Гриневич: Маємо забезпечити володіння школярами як державною, так і іноземними мовами
четвер, 13 квітня 2017, 12:04

У розвитку мовної освіти в Україні є три основні напрямки: забезпечення вільного володіння державною мовою, рідною мовою (у разі відмінності), а також активний розвиток володіння іноземними мовами.

Про це заявила міністр освіти і науки, представник партії «Народний фронт» Лілія Гриневич під час експертного обговорення на тему розвитку багатомовності українських школярів.

«Хороша освіта повинна дати можливості для дитини вийти зі школи багатомовною, тобто володіти на достойному рівні одразу кількома мовами. Це не лише збільшить освітні можливості для наших дітей, а й сприятиме відкриттю України для світу, налагодженню продуктивних міжнаціональних зв’язків», – пояснила міністр.

За її словами, аби цього досягти, школа має навчитися формувати у дітях компетентність  21 століття. До них, зокрема, входять «Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами», «Спілкування іноземними мовами», «Соціальні і громадянські компетентності», «Загальнокультурна грамотність».

Міністр наголосила, що наразі в Україні поряд зі сталою тенденцією до збільшення кількості учнів, які навчаються у школах з українською мовою навчання (на 8% більше, ніж 2 роки тому), залишається загрозлива тенденція – в деяких школах з викладанням мовами національних менших не дають достатнього рівня володіння державною мовою.

«Подібна ситуація означає, що діти після закінчення школи не мають рівного доступу до вищої освіти в Україні. За офіційною статистикою Українського центру оцінювання якості освіти, в 2016 році більше 36% випускників Закарпаття здали зовнішнє незалежне оцінювання з української мови з результатом від 1 до 3 балів за 12-бальною шкалою. Ці результати означають, що третина випускників Закарпаття не мають можливості вступити до ВНЗ, адже успішне складання ЗНО з української мови – обов’язкова вимога при вступі», – додала Лілія Гриневич.

Таким чином, як зазначила Лілія Гриневич, очевидно, що обсяг вивчення української мови у школах з мовою навчання національних меншин є недостатнім. Особливо це видно за результатами у школах, де навчання ведеться мовою зовсім іншої мовної групи, наприклад, угорською.

«Зараз ми маємо знайти правильний і продуктивний баланс для вивчення мов, щоб після випуску з державної загальноосвітньої школи діти виходили конкурентоспроможними і мали усі можливості для подальшого продовження навчання у системі вищої освіти в Україні», – підкреслила міністр.

Політичний радник Офісу Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин Захід Мовладзе відзначив, що розвиток багатомовності учнів завжди сильно залежить від державних особливостей кожної окремої країни.

Лілія Гриневич у свою чергу додала, що в Україні проживають представники понад 130 національностей і народностей. На думку міністра, таке різноманіття – сильна сторона України, але потрібно навчитися її правильно застосовувати.

 

Слідкуйте за діяльністю команди "Народного Фронту"
в соціальних мережах

Зв'язок

Головний офіс

01021, м. Київ-21, вул. Кловський узвіз, 7
(044) 359 0765
[email protected]