Освіта покликана не лише реагувати на швидкі зміни сучасності, але й задавати напрямок цих змін на наступне десятиріччя.

Про це заявила голова Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти, представник фракції "Народний фронт" Лілія Гриневич у середу під час парламентських слухань "Правове забезпечення реформи освіти в Україні".

За її словами, нове освітнє законодавство має дати відповіді щодо того, як забезпечити дітям новий зміст освіти та нові підходи до викладання, як створити кожній дитині належні умови навчання та як знайти баланс між конституційним правом доступу до якісної освіти для кожного і свободою вибору в освіті, відповідно до власних переконань, потреб і можливостей.

Голова комітету запропонувала десять напрямків змін, які вважає пріоритетними: 1) ключовою постаттю реформування шкільної освіти повинен бути вчитель; 2) створення системи освіти впродовж життя; 3) система освіти повинна забезпечувати новий зміст, який базуватиметься на "європейських орієнтирах"; 4) збільшення навчального часу для реалізації нового змісту; 5) правильний розподіл фінансової відповідальності з чітким визначенням усіх показників освітньої субвенції та витрат, які вона покриває; 6) децентралізація управління і фінансів; 7) створення реального інклюзивного освітнього простору; 8) реалізація права вибору в освіті, збільшення кількості місць в дошкільних закладах за рахунок приватної освіти; 9) забезпечення розвитку системи зовнішнього і внутрішнього оцінювання якості освіти; 10) створення зв’язку системи освіти і ринку праці через дієву національну рамку кваліфікацій та створення Національного центру професійних кваліфікацій, який займатиметься розробкою професійних стандартів.

Лілія Гриневич повідомила, що Уряд та профільний комітет ВР розробили цілий "освітній кодекс" - низку законів щодо різних сфер освіти та науки, частина з яких вже ухвалена, частина перебуває на доопрацюванні. Крім того, за її словами, потрібен цілком новий закон про освіту дорослих, який також включатиме питання післядипломної освіти.

Однак одним з найважливіших на сьогоднішній день, за словами Гриневич, є базовий закон "Про освіту". Зокрема, вона наголосила, що у цьому законі необхідно закріпити норму про 12-річну систему освіти.

"Сьогодні ми намагаємося дати дітям знань набагато більше, ніж давали нам, а тривалість навчання залишається старою. Тому потрібна 12-річка. Це не зарубіжна мода, як дехто каже. Це реальна вимога часу тут, в Україні", - наголосила вона.

Так само, на думку Лілії Гриневич, в умовах децентралізації важливо законодавчо зобов’язати місцеві громади гарантувати право дітей на всі види освіти, які фінансуються з місцевих бюджетів, зокрема, на дошкільну і позашкільну освіту, щоб запобігти необґрунтованому скороченню мережі цих закладів.

У зв’язку з цим голова комітету заявила, що вона повністю підтримує ідею Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка: надавати гранти об’єднаним громадам на створення шкіл-хабів, куди будуть підвозитися діти.

"За рахунок концентрації ресурсів і цих грантів такі школи будуть обладнані новими кабінетами природничих наук, бібліотеками, комп’ютерною технікою, кваліфікованими кадрами", - повідомила вона.

Насамкінець Гриневич зауважила, що на сьогоднішній день недостатньо добитися прийняття усіх необхідних освітніх законів, найскладніша частина процесу – це їх імплементація.

"Але у нас є шанс це зробити. Ми маємо подолати зневіру. Маємо подолати егоїзм, бо ми досі витрачаємо чимало енергії на взаємопоборювання через нездатність прийняти і зрозуміти інтереси інших. Ми маємо подолати себе, щоб покінчити зі станом 25-річної прокрастинації в освіті. У нас справді немає часу. Майдан вивільнив величезну енергію, і це енергія творення нового. Слід перестати нарікати. Треба діяти. Навіть в ці складні часи. В цьому бачу сенс нашої спільної роботи надалі", - резюмувала народний депутат.