Народний депутат фракції "Народний фронт", перший заступник голови Комітету з питань європейської інтеграції Остап Семерак вважає, що у зв’язку з рішенням про відновлення внутрішніх кордонів між країнами ЄС подорожі для українців дещо ускладняться, проте міграційна криза не повинна зашкодити візовій лібералізації з Україною.
Про це він написав на свій сторінці у Facebook
"Вчора міністри країн ЄС вирішили відновити внутрішні кордони через наплив біженців. Отже, певною мірою це стосуватиметься і українців. Поки ми перебуваємо в очікуванні безвізового режиму, подорожувати Європою стане дещо інакше", - сказав він.
"План дій щодо візової лібералізації, наданий Україні у 2010 році, передбачає її включення до переліку країн, громадяни яких можуть перетинати зовнішній кордон ЄС без візи за умови, якщо термін перебування не перевищує загалом три місяці, - пояснює Остап Семерак. - Однак Регламент ЄС 539/2001, який згадується в ПДВЛ, стосується лише переліку країн. У Регламенті також є цікава стаття 3, яка передбачає, що визнані біженці та особи без громадянства можуть бути звільнені від вимоги оформити візу, якщо країна, де вони проживають і отримали проїзний документ, включена до переліку безвізових країн. Ось, власне, суворими вимогами ПДВЛ, треба сподіватися, ЄС захистив себе від використання території України як транзитної зони біженцями з третіх країн".
Також Остап Семерак зазначає, що за офіційною статистикою ЄС можна зробити висновок, що Україна не є транзитером біженців. За його словами, упродовж останніх двох років щомісячний потік біженців з України до ЄС не перевищував 2 тис. осіб, а за підсумками ІІІ кв. 2015 року навіть скоротився на 11%. Всього з України по притулок звернулися 21 450 осіб, і це ніщо порівняно із загальною цифрою – 1 мільйон, половина якого прибула загалом з Сирії, Афганістану та Іраку а також Косово.
На думку Остапа Семерака, зараз на порядку денному ЄС як мінімум три проблеми.
"Перша – неспроможність Греції контролювати кордони, особливо через давній конфлікт з Туреччиною. Невдоволення Грецією з боку інших країн-членів Шенгену підняло риторику до її виключення з Шенгенської зони. Друга – відсутність об’єктивної системи розподілу біженців між різними країнами (наслідок застарілої так званої Дублінської системи), що спричинила політичну напругу та зростання праворадикальних настроїв у Польщі, Угорщині та інших країнах. Третя – недоліки в обміні інформацією між спецслужбами для боротьби з тероризмом", - сказав він.
"Остання проблема почала вирішуватися днями шляхом створення в Гаазі Європейського антитерористичного центру. Друга, щодо визначення квот розподілу біженців, очікує розгляду у березні, коли Єврокомісія оприлюднить свої пропозиції щодо заміни Дублінської системи", - додав народний депутат.
"А ось проблема діри у зовнішньому кордоні перетворилася на проблему внутрішніх кордонів", - наголосив Семерак.
Заступник голови комітету повідомив, що "громадянам України упродовж дії тимчасових обмежень доведеться додатково пред’являти закордонний паспорт, перетинаючи кордони п’яти зазначених країн. Сподіваюся, що список країн не збільшиться, а питання розподілу біженців та захисту південних кордонів Євросоюзу будуть вирішені якомога скоріше. Також слід пам’ятати, що бажано відвідувати ту країну, чия віза стоїть у паспорті. Це загальне правило отримання віз країн Шенгенської зони, і його застосування зараз може стати суворішим".