Головна мета нового законодавства в науковій галузі - створити умови повноцінної інтеграції української науки в світовий дослідницький простір для того, щоб український науковий, інноваційний продукт міг на рівних конкурувати в Європі та світі.

Про це заявила представник фракції «Народний фронт», Голова Комітету з питань науки та освіти Лілія Гриневич під час брифінгу в парламенті.

Голова комітету відзначила, що, на жаль, за роки незалежності України відбувся значний відтік наукових кадрів за кордон, і він триває досі, тому розробка та прийняття нового ефективного законодавства в науково-технічній галузі є вкрай важливим та необхідним для розвитку держави і підвищення конкурентоспроможності української науки на світовому ринку.

«Сьогодні українці працюють за кордоном над створенням і адронного колайдера, і графена, працюють в командах нобелівських лауреатів. Тому зараз дуже важливо цей науковий потенціал українців зосередити для розвитку України», - сказала Гриневич.

Вона нагадала, що згідно з Угодою про асоціацію України і ЄС нове наукове законодавство України повинно відповідати основним вимогам європейського дослідницького простору, а саме таким, як: бюджетна прозорість, чесна конкуренція, максимальна відкритість ринку праці для всіх дослідників, академічна мобільність, сприяння обігу та передачі наукової інформації тощо.

«І основне наше завдання: ми повинні демонополізувати нашу науку. Розроблені законопроекти пропонують нову систему управління наукою, в яку ввійдуть національна наукова рада та національний науковий фонд із залученням провідних науковців світу», - зазначила Голова комітету.

«Європейський ринок Україна має завойовувати інноваційним продуктом. І у нас є всі можливості зробити це», - наголосила Лілія Гриневич.

Вона також повідомила, що сьогодні відбудуться відкриті комітетські слухання, під час яких розглядатимуться чотири законопроекти про науку та науково-технічну діяльність (№№ 2244 а, 2244 а-1, 2244 а-2, 2244 а-3).