Виступ народного депутата фракції «Народний фронт» Ігоря Алексєєва під час публічних слухань у Конституційному Суді

у справі за конституційним поданням 62 народних депутатів про відповідність Основному закону указу президента про дострокове припинення повноважень Верховної Ради і призначення позачергових виборів до парламенту

Шановна пані Головуюча, шановні судді, шановні учасники конституційного провадження, присутні

 70 років тому офіційно заснована Ради Європи. В статуті цієї організації закладені підвалини кожної справжньої демократії – особисті та політичні свободи та верховенство права.

Верховенство права – це не віртуальна категорія, а поняття наповнене практичним змістом. Верховенство права вимагає від держави та Президента в першу чергу його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність.

Прикметно, що серед засад діяльності Конституційного Суду – верховенство права вказано першим.

Необхідно зауважити, що Президент України як глава держави та гарант додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина наділений рядом повноважень.

Серед них  є ПРАВО дострокового припинення повноважень Верховної Ради України, передбачене статтею 90 Конституції України.

При цьому слід зважати, що у випадку прийняття рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України Президент користується власною дискрецією, яка не є абсолютною, тобто Конституція України визначає чіткі підстави, коли Президент України  може прийняти таке рішення. Вони є виключними і не підлягають розширеному тлумаченню. Я хочу зачитати всі ці три умови:

1) протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 цієї Конституції України;

2) протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України;

3) протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.

Слід зауважити, що ЖОДНОЇ З ЦИХ підстав  НА МОМЕНТ ВИДАННЯ УКАЗУ «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів»» від 21 травня 2019 року № 303/2019 НЕ ІСНУВАЛО!

Конституційна підстава дострокового припинення повноважень парламенту, на яку посилається Президент України у своєму указі, ПЕРЕДБАЧАЄ наявність двох умов – наявність юридичного факту припинення діяльності коаліції депутатських фракцій; і друга умова -неспроможність Верховної Ради України створити її відповідно до положень статті 83 Конституції України протягом одного місяця.

Жодної з них на момент видачі Указу не було! Прикметно, що під час консультацій Президента України з головами депутатських фракцій і керівництвом Верховної Ради, яке відбулось 21 травня 2019 року, Президент України робить припущення про відсутність коаліції з 2016 року.

Формування коаліції депутатських фракцій у парламенті 8 скликання здійснювалося у чіткій відповідності із статтею 83 Конституції України.

Зокрема, коаліція депутатських фракцій «Європейська Україна» була сформована 27 листопада 2014 року, до її складу увійшло 302 народних депутата України, про що було оголошено головою Верховної Ради і зафіксовано у стенограмі пленарних засідань. Крім того, факт створення коаліції підтверджується також підписанням коаліційної угоди.

Все це знаходиться в матеріалах справи!

Окремі депутатські фракції скористались правом на вихід з коаліції. Фракція Радикальної партії Олега Ляшка заявила про вихід із коаліції 1 вересня 2015 року, фракція «Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» заявила про вихід із коаліції 17 лютого 2016 року, фракція «Об'єднання «САМОПОМІЧ» заявила про вихід із коаліції 18 лютого 2016 року.

Після виходу з коаліції цих фракцій, спискова чисельність коаліції у складі двох фракцій ПАРТІЇ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА» та Політичної партії «НАРОДНИЙ ФРОНТ», а також позафракційних депутатів, становила більшість народних депутатів України від конституційного складу парламенту.

Зауважу, згідно рішення КСУ № 11-рп від 6 квітня 2010 року позафракційні депутати мають право брати участь у формуванні коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України.

Таким чином, спискова чисельність коаліції депутатських фракцій «Європейська Україна» від моменту формування і до 17 травня 2019 року завжди становила більшість від конституційного складу Верховної ради України.

Фактично і юридично коаліція депутатських фракцій «Європейська Україна» припинила свою діяльність лише 17 травня 2019 року у зв’язку з рішенням фракції «НАРОДНИЙ ФРОНТ» про вихід зі складу коаліції та подальшим повідомленням про це Головою Верховної Ради на пленарному засіданні.

При цьому жодних фактів, які б підтверджували припинення діяльності коаліції «Європейська Україна» до дати 17 травня 2019 року немає.

Таким чином, починаючи з 17 травня 2019 року – дня припинення діяльності коаліції депутатських фракцій «Європейська Україна», що відображено у стенограмі, Верховна Рада України восьмого скликання має гарантований Конституцією України один місяць для формування наступної коаліції.

На момент оприлюднення Указу Президента № 303/2019  даний строк не сплинув, що вже вказує на неконституційність даного Указу.

Конституція надає право народним депутатам України сформувати нову коаліцію, підписати нову коаліційну угоду і навіть внести подання Президенту України щодо кандидатури нового Прем'єр-міністра України.

Таким чином народ України, який голосував на вільних і демократичних виборах 2014 і обрав цей склад парламенту, був позбавлений Президентом України права через своїх представників у парламенті формувати державну політику.

Зауважу, що коаліція депутатських фракцій «Європейська Україна» існувала та здійснювала свої прямі конституційні повноваження.

Нагадаю, що згідно статті 83 Конституції України, саме коаліція депутатських фракцій уповноважена вносити пропозиції Президенту України щодо кандидатури Прем’єр-міністра, а також пропозиції щодо кандидатур до складу Кабінету Міністрів України.

З цього приводу слід констатувати, що за час існування коаліції депутатських фракцій «Європейська Україна» у парламенті восьмого скликання двічі успішно проходив процес формування Кабінету Міністрів України.

Зокрема, 27 листопада 2014 року за пропозицією коаліції депутатських фракцій обраний на посаду Прем'єр-міністра України Арсеній Яценюк та сформовано склад Кабінету Міністрів. А 14 квітня 2016 року за пропозицією коаліції депутатських фракцій обраний на посаду Прем'єр-міністра Володимир Гройсман та сформовано склад Кабінету Міністрів.

Показово, що в самому поданні Президента України на призначення Володимира Гройсмана на посаду Прем’єр-міністра України від 14 квітня 2016 року прямо зазначається, що дане подання вноситься за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України восьмого скликання «Європейська Україна».

Ще раз наголошую: коаліція припинила свою діяльність лише 17 травня 2019 року і до моменту припинення здійснювала свої конституційні повноваження, а після 17 травня 2019 року парламент мав місячний термін на формування коаліції.

Таким чином, конституційних підстав для дострокового припинення повноважень Верховної Ради України восьмого скликання та призначення позачергових виборів не існувало.

Навіть станом на сьогоднішній день, коли слухається ця справа, у Президента України немає повноважень для  дострокового припинення повноважень Верховної Ради України 8 скликання.

У Президента можуть настати підстави для дострокового припинення повноважень парламенту тільки після 17 червня 2019 року, тобто коли сплине місячний строк, гарантований Конституцією України, на формування нової коаліції

Але на цей момент вже мине шестимісячний присічний термін, визначений частиною п’ятою статті 90 Конституції, коли Президент України може достроково припинити повноваження парламенту.

Таким чином, Президент України не може достроково припинити повноваження парламенту 8 скликання за жодних обставин.

На нашу думку, Указ Президента від 21 травня 2019 року № 303/2019 «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів» не відповідає частині першій статті 8, частині другій статті 19, пункту 1 частини другої статті 90 та пункту 8 частини першої статті 106 Конституції України, а тому є неконституційним.

Ми з повагою ставимося до вибору українського народу. На цих демократичних і вільних виборах виграв президент Володимир Зеленський, чий указ ми оскаржуємо. Як політик заявляю, що люди вимагають змін. І останні президентські вибори це довели.

Але основна вимога – це вимога права і справедливості.

Люди вимагають відповідальності, відповідальності президента, парламенту, уряду, Конституційного Суду, всього суддівського корпусу. І межі цієї відповідальності визначені Основним законом держави – а це є Конституція України. Конституція України не визначає принципу політичної доцільності чи недоцільності, а визначає слідування тільки букві і духу основоположного акту української держави.

Успіх української держави пов’язаний з успіхом президента. А успіх кожного громадянина прямо залежить від кожної дії, яку глава держави здійснюєте відповідно до Конституції. Глава держави маєте захищати Основний закон і ставити інтереси держави вище будь-яких політичних рейтингів.

Цей указ не відповідає Конституції.  Правильний крок, достойний найвищого рівня державного діяча, ким є президент України – це скасування цього указу.  

Зміни Верховної Ради за будь яких обставин відбудуть 27 жовтня 2019 року як і передбачено Конституцією.

Шановні судді, я дякую всім за увагу і за можливість донести вам, шановні судді, нашу позицію!