«Продемонструйте державницьку політику, бо побачите, як ваш світ буде зруйновано», - каже колишній український прем'єр західним лідерам
субота, 11 березня 2017, 13:39

Серед багатьох талантів Арсенія Яценюка - його надприродне вміння політичного виживання поступається хіба що його дару мелодраматичних оборотів. 

Коли він став Прем'єр-міністром України після революції в 2014 році, то побачив порожню казну, загрозу дефолту  й розгортання вторгнення Росії до Криму - і безрадісно оголосив себе «політичним камікадзе».

Уже пішовши з уряду, він настільки ж прямо звертається до західних лідерів: почніть демонструвати державницьку політику, бо побачите, як світ, яким ви його знаєте, зазнає колапсу.

«Володимир Путін одержимий створенням нової геополітичної архітектури», - сказав він The Telegraph під час нещодавнього візиту до Лондона.

«Ми не єдина країна в небезпеці. Нова глобальна архітектура дійсно може виникнути. Головне на сьогодні для вільного світу - зберегти  (а він повинен це зробити) глобальний порядок, встановлений після Другої світової війни».

Як він і передбачив, коли вступив на посаду, термін на посаді Прем'єр-міністра для пана Яценюка закінчився погано. Він був змушений піти у відставку з поста прем'єр-міністра в квітні минулого року на тлі зростаючого невдоволення нездатністю уряду побороти економічну кризу і розправитися з ендемічною корупцією.

Але він далеко не політичний відставник.

У 42 роки довгов'язий колишній юрист - вже ветеран української політики, який з середини 2000-х був і депутатом, і спікером парламенту, і міністром економіки та міністром закордонних справ.

Наприкінці 2013 року він був одним з трьох основних політиків, які претендували на лідерство – з  перемінним успіхом – під час турбулентного проєвропейського повстання, яке завершилося поваленням Віктора Януковича - президента, що спирався на Росію.

Сьогодні він не має посади у владі. Але «Народний фронт» - партія, яку він очолює, - як і раніше є другою за величиною в парламенті й має шість посад в уряді.

Коротше кажучи, він досі має слово в українській політиці і вуха західних політиків і дипломатів – про це він відверто говорив, розмовляючи про недавню поїздку до Лондона.

«Я повинен донести меседж, що Україна повинна бути на радарі Сполучених Штатів, Сполученого Королівства та всієї Європи», - сказав він.

Через три роки після революції, Україна гостро потребує друзів.

Попри те, що минуло два роки після мирної угоди, війна на сході проти підтримуваних Росією сепаратистів забирає життя кожного тижня. В останні тижні активісти, обурені «половинчастими» заходами влади, перекрили залізничне сполучення з контрольованою сепаратистами територією.

На внутрішньому фронті триває економічна боротьба, і як серед українських виборців, так і серед західних союзників росте розчаруванням повільним прогресом реформ, особливо щодо кроків у боротьбі з корупцією.

Найбільшу тривогу викликає Brexit, вибори Дональда Трампа в Сполучених Штатах і популяризація ультраправих і часто прокремлівських популістів в Європі, і багато хто у Києві занепокоєний розламом у світовому статус-кво.

Росія вже давно вимагала переосмислення системи європейської безпеки, підкріпленої НАТО і ЄС, і звинувачує цю систему, від якої відчуває себе відокремленою. В українській кризі.

Для пана Яценюка і багато інших в Києві це означає не менш як евтаназію проекту незалежної української держави.

Риторика пана Трампа про «застаріле» НАТО і спекуляції навколо зняття санкцій проти Росії в обмін на «домовленості» з Володимиром Путіним викликали тривогу в українській столиці.

Недавня зміна тону з боку Білого дому залишила пана Яценюка більш оптимістичним щодо нової американської адміністрації. Багато в чому, каже він, цьому треба завдячувати Терезі Мей.

«Хороша новина полягає в тому, що після поїздки вашого прем'єра в Філадельфії і Вашингтона ви, я сподіваюся, на тих самих позиціях щодо НАТО, щодо непохитної підтримки України, а також щодо розуміння реальної загрози, яку Росія представляє для держав-членів НАТО, Великобританії і ЄС», - сказав він.

«Усі - в основному в Росії -... очікували, що нова адміністрація терміново скасовуватиме санкції.  Цього не відбулося. Подивіться на останню промову віце-президента Пенса на Мюнхенській конференції з безпеки, заяви Метіса і Тіллерсона. Вони слідували практично такий же лінії, як попередня адміністрація», - додав він.

Якщо ситуація за кордоном видається трохи оптимістичнішою, то внутрішній фронт турбулентний як ніколи.

Три роки війни, економічної нестабільності та гнітюче повільний прогрес в реформах, обіцяних під час революції, підживлюють суспільне розчарування в українському політичному класі, який представляє пан Яценюк.

Найбільш руйнуюче сприймається регрес у боротьбі з корупцією - одним із основних нарікань, що живили революцію і що тепер загрожує підірвати довіру до українського істеблішменту як вдома, так і за кордоном.

Пан Яценюк категорично відмовляється визнати відповідальність за це, стверджуючи, що його уряд зробив більше, ніж будь-який інший, щоб розправитися з хабарництвом. Проте реалістично оцінює свій - та інших політиків - рейтинг.

«Реформи були надзвичайно болючими. Чотири пакети жорсткої економії. Збільшення на 500%  рахунків за комунальні послуги. Нові податки. Я повинен був переглянути всю систему соціального забезпечення, щоб закрити низку соціальних програм. Стрімко зростала інфляція. Ми втратили 20% української економіки», - сказав він.

«Тож люди страждають, люди розчарувалися. Це правда. Ось яка в нас зараз ситуація», - сказав він.

Тим часом війна між державним військом і підтримуваними Росією сепаратистами на сході країни продовжує забирати життя і кошти.

Пан Яценюк каже, що збільшив військові видатки, які на даний час становлять 5% від ВВП України - величезна частина бюджету.

Публічно політики і дипломати в Москві, Києві та Європі говорять, що немає альтернативи мирному плану, погодженому президентом України Петром Порошенком і паном Путіним у Мінську в лютому 2015 року.

Насправді, продовження бойових дій та серйозні розбіжності між Києвом і Москвою у тлумаченні умов угоди означають, що вона зайшла у глухий кут.

Коли пан Яценюк звинувачує Росію у цьому безвихідному становищі, він критикує тих, хто з незворушним обличчям «ходить навшпиньки» навколо цієї правди.  «Всі все чудово розуміють», - каже він.

«План А – це повне і всебічне виконання Мінських домовленостей. Планом Б могло б бути - жити з цим як із замороженим конфліктом»,  - сказав він, коли його запитали, яким може бути реалістичний результат.

«Ми не готові до цього - насправді це було б неприйнятно, - додав він: Але є дедалі більш висока ймовірність того, що це станеться».

Україна, за його словами, не буде підривати Мінський процес, але є й інші потенційні формати для переговорів, які можуть бути розглянуті, - можливо, залучення Сполучених Штатів і Великобританії, які разом із Росією були підписантами Будапештського меморандуму 1994 року, що гарантував територіальну цілісність України.

У той же час, він висловлює і певну різку критику щодо західних лідерів.

«Європейський союз, обурюється він, досі не надав Україні безвізовий режим, незважаючи на те, що Україна ухвалила 144 нових законів, яких вимагав Брюссель, а також не ратифікована всеосяжна угода про вільну торгівлю, затверджена Києвом більш як два роки тому.

Також він хотів би бачити більш надійну військову підтримку з боку США, особливо для боротьби з складним радіоелектронним обладнанням, яке Росія випробовує на сході України.

«Бракує сильного політичного лідерства в Україні, в країнах ЄС, та в інших країнах. Саме тому на цьому ґрунті ростуть популісти», - сказав він.

 

«Чесно кажучи, мені було байдуже до моїх рейтингів. Я робив те, у що вірив. Я розумів, що за це буде висока політична ціна, але я заплатив цю ціну. Саме так повинен чинити кожен державний діяч».

Слідкуйте за діяльністю команди "Народного Фронту"
в соціальних мережах

Зв'язок

Головний офіс

01021, м. Київ-21, вул. Кловський узвіз, 7
(044) 359 0765
[email protected]