Міністерство освіти і науки та Міністерство регіонального розвитку розпочали розробку й впровадження спільного проекту створення нового освітнього простору в 200 школах України.

Про це йшла мова під час спільного селектору з головами ОДА міністра освіти і науки, представника партії «Народний фронт» Лілії Гриневич та віце-прем’єр-міністра – міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадія Зубка.

У 50 із 200 шкіл, в яких буде створено новий освітній простір цього року, МОН також пілотуватиме нові освітні програми та матеріали для першого класу Нової української школи.

«Пілотні школи та вчителі першого класу, що там викладають, стануть першопрохідцями. Саме вони апробують новий стандарт початкової школи, програми та освітні матеріали, що застосовуватимуться у навчальному процесі. На основі їхніх зауважень будуть сформульовані зміни та поправки до пілотованих матеріалів, після чого вони будуть запроваджені по всій Україні у 2018 році, коли перший клас піде в Нову Українську Школу», – пояснила Лілія Гриневич.

Вона додала, що є певні вимоги до того, яким має бути середовище для успішного впровадження реформи. Зокрема, йдеться про мобільні робочі місця – для гнучкості в організації роботи класу і використання сучасних освітніх методик – створення сучасної медіатеки на базі звичайних шкільних бібліотек, забезпечення у школі вільного доступу до Інтернету та ІКТ загалом тощо.

«Ми не зможемо реалізувати цей амбітний план без допомоги та підтримки обласних адміністрацій і голів громад. Ви відповідальні за створення умов навчання на місцях, на вас покладено функції адміністрування шкіл, і ми просимо, щоб у цей важкий трансформаційний період ви максимально підтримали школи, що пілотуватимуть НУШ», – звернулась до учасників селектору Лілія Гриневич.

Основні критерії відбору навчальних закладів для участі у проекті:

 — Не менше 2-х шкіл в кожній з областей. У кожному з регіонів обираються щонайменше одна сільська та одна міська школи. Це може бути опорна школа або розглядатись як опорна. Заклад не повинен підпадати під оптимізацію чи реорганізацію і повинен мати можливість підвезення учнів з іншої місцевості.

— Будівля ЗНЗ не повинна бути в аварійному стані. Земельна ділянка, на якій розташований ЗНЗ, повинна мати достатньо місця для облаштування функціональних зон: відпочинку, навчальних, навчально-дослідних, спортивних тощо.

— Участь місцевих бюджетів у співфінансуванні проекту.