Президент СРСР Михайло Горбачов був причетний до розпалювання штучних воєн у радянських республіках, які Росія сьогодні використовує у своїй "гібридній агресії".

Про це заявив народний депутат від "Народного фронту" Ігор Гузь, коментуючи дискусію щодо заборони Горбачову в’їзду в Україну за висловлювання на підтримку окупації Криму.

"Антиукраїнська підривна діяльність Горбачова далеко не обмежується його сьогоднішніми заявами на підтримку Путіна щодо Криму. Горбачов був так чи інакше причетний до розпалювання всіх "заморожених конфліктів" та промосковських рухів на пострадянському просторі: починаючи від Кавказу та Придністров’я й закінчуючи Прибалтикою", - сказав Гузь.

"Його провина є в сьогоднішній окупації молдовських, грузинських територій - а саме ці конфлікти копіює Путін в Криму й на Донбасі. Саме в Придністров’ї й Осетії починали десятки нинішніх "ополчєнцев" на Донбасі, саме звідти ростуть ноги в спроб на рівному місці створити "народні республіки" на Одещині", - зазначив народний депутат.

Штучні міжетнічні конфлікти в республіках СРСР, вважає він, підготовлені радянськими спецслужбами з відома тодішнього президента Союзу Горбачова й на виконання його стратегії "оновленого Союзного Договору".

"Міжетнічні зіткнення, зброя та кадри для їх розпалювання у війни були таємно підготовлені КДБістами й обкомівцями, - яких до 1992-го року безпосередньо контролював генсек, а згодом Президент СРСР Горбачов. КДБ і ЦК КПРС з його відома фінансували мережу так званих "Інтерфронтів" у Прибалтиці, Молдавії, Казахстані. Це були реваншистські організації, які виступали проти незалежності союзних республік й за відокремлення населених росіянами районів, за збереження домінуючого статусу російської мови (згідно з так званою "доктриною Алскніса")", - сказав Ігор Гузь.

Він зазначив, що за 20 років опубліковано достатньо спогадів і розслідувань про ті процеси.

"Мета розпалювання штучного сепаратизму: зберегти Союз під гаслом порятунку від хаосу й насильства. Це був секретний "план "Б" на випадок, якщо Горбачову не вдасться змусити партійних лідерів у республіках до підписання так званого "оновленого Союзного Договору", зі збереженням його посади Президента СРСР. Йому таки не вдалося, республіки оголосили незалежність - і вже в 1992 році повсюди несподівано виникли справжні локальні війни. На щастя, скористатися цим для відновлення СРСР не вдалося, але заморожені конфлікти під контролем Росії досі унеможливлюють нормальне життя в регіоні" – сказав Ігор Гузь.