Для того, щоб Україна досягла успіху у питанні енергетичної безпеки, наша держава має бути проактивною у цій сфері, повинна мати чіткий план та стати тим регіональним лідером, який змінить енергетичну безпеку регіону.
Про це заявила представник фракції “Народний фронт”, член Комітету ВР з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки Наталія Кацер-Бучковська під час круглого столу на тему «Ключова роль України в енергетичній безпеці Європи».
Учасники заходу обговорили питання розробки ефективних механізмів та планів дій щодо посилення енергетичної безпеки України та її ролі в забезпеченні енергетичної стабільності Європейського Союзу.
Так, Наталія Кацер-Бучковська зазначила, що “Україна, без перебільшення, з 2013 року бореться за свою державність”. І одним з ключових елементів системи гарантування загальнонаціональної безпеки є, за її словами, саме енергетична безпека.
“Енергетика - це не лише одна з домінуючих галузей економіки, це й інструмент політики. Завжди обговорюється на політичному рівні у кого закуповувати газ, енергетичне паливо. І з того моменту, як Україна стикнулася з агресією Російської Федерації, і до того - ми були об'єктом певного енергетичного шантажу. Енергетика може використовуватися як зброя і, безумовно, енергетика не має кордонів сьогодні”, - заявила народний депутат.
Вона також зауважила, що “сьогодні перед Україною стоять не лише внутрішні виклики, на які ми можемо впливати, але й зовнішні, у яких ми потребуємо надійних союзників”.
Наталія Кацер-Бучковська підкреслила, що питання енергетичної безпеки та енергетичної дипломатії є сьогодні дуже актуальними, тому українські парламентарі та дипломати активно піднімають їх як всередині країни, зокрема на рівні парламенту, так і під час різних важливих міжнародних заходів.
Як повідомила Наталія Кацер-Бучковська, протягом останнього року в енергетичній галузі України відбулося багато позитивних змін. Наприклад, Верховна Рада ухвалила низку важливих енергетичних законопроектів, зокрема про ринок електричної енергії, про незалежного регулятора (НКРЕКП). Крім того, Україна виграла у Стокгольмському арбітражі перший етап судової суперечки з російським “Газпромом” та відбулося підписання договору про приєднання українських енергомереж до європейських.
Разом з тим народний депутат зауважила, що протягом минулого року Україна також стикнулася і з великими викликами, як, наприклад, активізація побудови Російською Федерацією газогону Nord Stream II в обхід України.
“Якщо ще рік тому цей проект (Nord Stream II) виглядав дуже сумнівним, то сьогодні “Газпром” дуже активно промотує на вищому рівні, власне, свій політичний інтерес. Оскільки ми всі розуміємо, що цей проект є політично вмотивованим”, - наголосила вона.
Як підкреслила Наталія Кацер-Бучковська, не дивлячись на те, що українська влада вже зробила чимало для розвитку енергетичного сектору, тим не менш “Україна ще не перебуває на тій стадії, коли реформи є незворотними”. Тому, на її думку, необхідно завершити розпочаті реформи в енергетичному секторі, зокрема має відбутися розподіл НАК “Нафтогаз”, мають бути ухвалені зміни до законодавства для збільшення видобутку газу в Україні тощо.
“Україна є надто важливою, щоб бути забутою та залишеною один на один зі своїми енергетичними викликами. Україна має найбільшу газотранспортну систему в Європі, ми маємо 12 газових сховищ, ми можемо стати енергетичним хабом, ми можемо стати джерелом ліквідності, поштовхом для зміцнення регіональної безпеки”, - заявила представник фракції “Народний фронт”.
Більше того, на думку парламентаря, для того, щоб Україна досягла успіху у питанні енергетичної безпеки, наша держава має бути проактивною.
“Ми повинні мати чіткий план енергетичної безпеки і стати тим регіональним лідером, який може змінити, власне, енергетичну безпеку регіону”, - підсумувала Наталія Кацер-Бучковська.
У зв'язку з цим, як вона повідомила, парламентарі спільно з експертами Інституту суспільно-економічних досліджень наразі розробляють «План заходів зі зміцнення енергетичної безпеки України до 2020 року», а також у Верховній Раді готується законопроект про засади енергетичної безпеки.