Україна є важливою складовою в європейській енергетичній архітектурі. Географічне положення, потужна газотранспортна мережа, 12 газових сховищ, значні запаси традиційного та сланцевого газу, які є потенційно доступними як для державних, так і для незалежних видобувних компаній, роблять нашу державу унікальною на енергетичній карті Європи.

Про це заявила член Комітету ВР з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки, представник фракції «Народний фронт» Наталія Кацер-Бучковська під час українського заходу в Х’юстоні, присвяченому енергетичній безпеці та газовому ринку, який відбувся паралельно з міжнародною енергетичною конференцією IHS CERAWeek 2017.

У своїй доповіді депутат розповіла про роль України в забезпеченні регіональної енергетичної безпеки та про значний інвестиційний потенціал газового сектору країни. Зокрема, вона відмітила, що Україна володіє однією з найбільших газотранспортних систем у Європі з прохідною потужністю на вході 290 млрд. куб. м за рік, а на виході -  178,5 млрд. куб. м.

Наталія Кацер-Бучковська  також зазначила, що у 2016 році транзит природного газу для європейських споживачів через українську газотранспортну систему зріс та склав 82,2 млрд куб. м, що на 23% більше, порівняно з 67,1 млрд куб. м у 2015 році.

«Через українську ГТС проходить транзит газу до 15 країн. Україна продовжує бути надійним транзитером природного газу, не дивлячись на всі намагання російської сторони його підірвати», - наголосила народний депутат.

Парламентар також зосередила свою увагу на тому, що Україна має значний потенціал для зберігання газу на власній території, а саме: 12 підземних газосховищ, загальна місткість яких становить близько 31 млрд куб. м.

“Враховуючи значний транзитний потенціал, газосховища, необхідну технічну інфраструктуру, Україна може стати потенційним газовим хабом. Але для посилення власних позицій у цьому питанні нам необхідно все ж здійснити повну лібералізацію ринку газу, провести додаткову модернізацію існуючих технічних активів та побудувати ряд важливих інтерконекторів. Все це потребує додаткових інвестицій, які стануть не лише фінансово привабливими, а й посилять регіональну енергетичну безпеку”, - заявила вона.

Більше того, як наголосила Наталія Кацер-Бучковська,  Україна зацікавлена в створенні LNG ринку (від англ. Liquefied Natural Gas - скраплений природний газ), оскільки це стане додатковим джерелом диверсифікації енергоресурсів. Зокрема, вона відмітила, що “ціни на "газ в трубі" та LNG достатньо конкурентні». За її словами, LNG буде впливати на ціну традиційного газу.

“LNG є джерелом диверсифікації поставок, що є дуже актуально для України та загрозою для тих, хто звик використовувати газ в політиці. Ціна, ліквідність та потенціал інших видів енергетики визначатимуть майбутнє LNG”, - зазначила парламентар.

Представник фракції «Народний фронт» у своїй доповіді звернула увагу і на низку існуючих ризиків для енергетичної безпеки як України, так і регіону в цілому. Зокрема, серед зовнішніх ризиків вона відзначила будівництво газопроводу “Північний потік-2”, який не тільки порушує юридичні аспекти Третього енергетичного пакету, а й протирічить ключовим принципам політики енергетичної безпеки – диверсифікації постачальників.

“Російська сторона на конференції IHS CERAWeek 2017 аргументувала необхідність будівництва газогону “Північний потік-2” в обхід України тим, що цей проект зменшить викиди CO2, підвищить конкуренцію на регіонального ринку, створить додаткові робочі місця. Однак мої зауваження стосовно того, що проект суперечить Третьому енергопакету, що він насправді зменшить конкуренцію, а також те, що з цього проекту вийшли п’ять енергетичних гігантів через надмірну політизацію”,  - резюмувала Наталія Кацер-Бучковська.