Міністр освіти і науки, представник партії «Народний фронт» Лілія Гриневич наголосила, що це базовий закон, і його прийняття розблоковує можливості для подальшого реформування сфери освіти, прийняття законів «Про загальну середню освіту», «Про професійну освіту», «Про освіту дорослих», також депутати муситимуть розглянути зміни до Закону «Про вищу освіту».

«Прийнятий сьогодні документ – це шанс для нашої системи освіти до змін, адже без нових можливостей, закладених в закон, розвиток був би неможливий. Однак, попереду багато копіткої роботи. Найважливіші механізми, такі як, наприклад, незалежна сертифікація для вчителів, потребують прийняття ще багатьох актів, в яких чітко будуть виписувати ці процедури. Ми маємо їх створити, це важка, але приємна робота – наш внесок в українську освіту та розвиток держави загалом», – зазначила Лілія Гриневич.

Найбільше новий Закон потрібен для впровадження масштабної реформи середньої освіти Нова українська школа.

Так, відповідно до сучасних тенденцій у Європі та світі, законопроект передбачає три форми здобуття освіти: формальну (офіційне підвищення рівня освіти), неформальну (підвищення рівня поза офіційною системою підвищення кваліфікації – тренінги, гуртки, курси) та інформальну (самоосвіта).

Документ також пропонує фундаментально новий підхід до розвитку вчителя та його педагогічної свободи.

Зокрема, Закон формулює такі нові засади підвищення кваліфікації вчителів:

- загальна кількість годин на підвищення кваліфікації упродовж 5 років буде не менше 150 годин. При цьому вчитель має самостійно вирішити, яку кількість годин з цього обсягу він використовуватиме для навчання щорічно.

- педагог сам вирішує, де підвищувати кваліфікацію.

- держава з коштів спеціальної освітньої субвенції, а також місцеві органи оплачують підвищення кваліфікації для вчителів, навіть якщо педагоги обирають платні курси.

Закон також стимулює педагогів оволодівати новими методиками навчання через зовнішню незалежну сертифікацію. Вчителі, що її пройшли, отримають додаткову надбавку до заробітної плати – 20%.

На зміну старій парадигмі, коли за пострадянською традицією зміст освіти визначався Міністерством, пропонується сучасна європейська модель, за якої Уряд (Міністерство) затверджуватиме стандарти освіти, а заклади освіти розроблятимуть освітні програми, що мають гарантувати виконання освітніх стандартів. У випадках, коли документ про освіту має видаватися державою, освітні програми проходитимуть акредитацію.

Місцеві органи влади позбавляться права контролювати освітній процес, у їхніх повноваженнях залишиться виключно створення відповідного освітнього середовища. При цьому на базі Державної інспекції навчальних закладів буде створено незалежний орган – Агентство забезпечення якості освіти, до повноважень якого належатимуть питання акредитації освітніх закладів (крім вищої освіти). Регіональні підрозділи Агентства, що будуть абсолютно незалежними, забезпечуватимуть фахове інспектування закладів освіти.