Міністерство закордонних справ, Міністерство енергетики та вугільної промисловості, НАК «Нафтогаз» повинні невідкладно виробити спільну ефективну стратегію, як протидіяти зовнішнім та внутрішнім загрозам енергетичній безпеці України.

Про це заявила представник фракції «Народний фронт», член Комітету ВР з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки Наталія Кацер-Бучковська під час круглого столу на тему: «Дипломатичний фронт. Шляхи посилення енергетичної безпеки», який відбувся у четвер у Верховній Раді.

Вона зазначила, що незважаючи на всі загрози, «Україна має залишатися значним гравцем на газовому ринку».

Так, серед головних зовнішніх загроз енергетичній безпеці України парламентар відзначила реалізацію Російською Федерацією проекту «Північний потік-2», а також нещодавні переговори президентів Туреччини та РФ щодо відновлення будівництва «Турецького потоку».

«У разі втрати свого транзитного потенціалу, Україна втратить значну частину не лише свого доходу (плата за транзит газу. – Ред.), але й певної енергетичної безпеки, а також втратить інструмент у переговорах з північним монополістом», - зазначила вона.

У той же час, на думку Наталії Кацер-Бучковської, серйозним внутрішнім викликом енергетичній безпеці України є неповне на сьогоднішній день виконання нашою державою вимог Енергетичного співтовариства.

«Україна, підписавши Угоду про асоціацію з ЄС, відповідно, взяла на себе зобов’язання по імплементації більше ніж 15 директив в сфері енергетики. Частина з них є імплементованою, але більша частина все ж не імплементована. Тому зараз ведеться дуже активна робота, я б навіть сказала – боротьба в парламенті за прийняття закону про незалежного енергорегулятора (НКРЕКП. – Ред.). Тут ми дякуємо міжнародним експертам, які допомогли розробити справді хороший закон, і зараз надзвичайно важливо прийняти його у Верховній Раді», - наголосила вона.

Крім того, Кацер-Бучковська зауважила, що станом на сьогодні є значне відставання у прийнятті законів про енергоефективність; так само чекають на ухвалення законопроекту «Про ринок електричної енергії» та підзаконні нормативно-правові акти щодо імплементації закону «Про ринок газу».

«Важливим кроком є питання енергоефективності. Оскільки українська економіка не є енергоефективною (українські споживачі та промисловість споживають від 3 до 4 разів більше електроенергії, ніж в середньому європейські споживачі), то забезпечення енергоефективності є одним із ключових завдань на шляху до енергетичної незалежності та енергетичної безпеки. Тому виконання усіх директив, а також виконання Паризької угоди, до якої приєдналася Україна, забезпечення стратегії сталого розвитку – це важливі елементи сталого розвитку держави. «Домашнє завдання» має бути виконане, оскільки це є значною частиною репутації України», - резюмувала представник фракції «Народний фронт».