«Історії ж бо пишуть на столі.

Ми ж пишем кров’ю на своїй землі».

Ліна Костенко, «Маруся Чурай»

Сьогодні День пам’яті Героїв Крут… Нерівна битва кількох сотень героїв з більшовицькою зграєю, яка сунула на Київ – незабутня сторінка в історії України.

Один до семи - таким було приблизне співвідношення українських юнкерів, студентів, і, навіть, гімназистів, які зустріли наприкінці січня 1918 року під Крутами армію Муравйова.

Один до семи… але незважаючи на очевидну нерівність сил, засобів та вмінь, українські патріоти понад п’ять годин стримували ворога.

Під час відступу одна чота студентів, втративши орієнтири в сутінках, вийшла на станцію Крути, яку вже зайняли війська Муравйова. Розлючені зупинкою більшовики, зрозумівши, що їм так запекло протистояла молодь, - студенти та гімназисти, які ще вчора не тримали нічого важчого за перо, стратили всіх до одного…

Жертовність, самовідданість та сила духу студентів, які в 1918 році захищали Київ, надихає сьогодні всіх тих, хто як і тоді змушені ціною власного життя зупиняти ворога. Вічна пам’ять та шана полеглим героям, які віддали своє життя, захищаючи Україну!

Століття тому українці не змогли зберегти свою незалежність через чвари, розбрат, зовнішніх ворогів та відсутність розуміння того, як захищати та будувати державу. Об’єднавшись, разом ми не дозволили Росії повторити трагедію Крут та знищити українську державу в 2014 році. Для нас трагічна історія тих часів має бути уроком, який більше ніколи не варто повторювати!

З нами Бог, з нами правда, з нами буде перемога!